(044) 537-20-98

(096) 989-88-92

         

 

Нематеріальна культурна спадщина як туристичний ресурс України

Днями на Факультеті готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв відбулась грандіозна подія. Вперше в Україні було проведено конференцію-фестиваль, а саме: Міжнародну науково-практичну конференцію-фестиваль «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації». Нині у світі відбувається формування єдиного культурного простору, утвореного з величезної кількості національних культур. Тому науковий захід ФГРіТБ має всі передумови для того, щоб стати міжнародною науковою платформою, де зберуться зацікавлені дійові особи, які мають досвід, знання і бажання:

– провести комплексний науковий огляд сучасного стану нематеріальної культурної спадщини як національного туристичного продукту в Україні;

– спільними зусиллями науковців, аспірантів, студентів, які досліджують актуальні проблеми туристичної галузі, культурології, мистецтвознавства, музеєзнавства сприяти визнанню унікальних традицій (звичаїв, обрядів) і культурних пам’яток України шедеврами Світової спадщини людства (що впливають на формування туристичного іміджу держави).

Конференція-фестиваль відбулася у три етапи: пленарне засідання, робота творчих лабораторій та гала-концерт.

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

Пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як туристичний ресурс: досвід, практики, інновації» урочисто відкрив Український народний хор імені Станіслава Павлюченка. (художній керівник та головний диригент – кандидат мистецтвознавства, доцент Олена Скопцова, диригент: студент 4-го курсу Кафедри народнохорового мистецтва та фольклору Микола Футько (клас кандидата мистецтвознавства, доцента Олени Скопцової).

Для обговорення актуальних питань і проблем були запрошені теоретики і практики з України та ближнього зарубіжжя. Зокрема Валентина Телеуця (завідувач науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культур Українського центру культурних досліджень, кандидат філологічних наук, доцент); Ілля Фетисов (український фольклорист, музикант, журналіст, громадський діяч, співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі»); Олена Оганесян (голова громадської організації «Вірменське товариство культурних зв’язків АОКС-Україна», член громадської ради при Міністерстві освіти і науки України та Міністерстві культури України, член секретаріату Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій від Української Єпархії Вірменської Апостольської церкви, куратор проекту Parajanov-ART та автор ідеї й голова оргкомітету проекту «Моя Батьківщина – очима дітей етносів України»); Світлана Кабиш (Director EMBASSY OF HUNGARY – HUNGARIAN TOURISM Information Office (Угорщина); Олександр Буценко (в.о. директора Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України); Людмила Порохняк-Гановська (голова Національної ради жінок України, доктор медичних наук, професор); Марія Петрова-Мацюк (голова Всеукраїнської Ліги Українських жінок, перший заступник голови Національної ради жінок України); Есма Аджієва (радник Міністра культури України, координатор проекту «Візерунки світу»); Марія Гринюк (кандидат мистецтвознавства, професор кафедри прикладного та декоративного мистецтва Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв); Христина Урбанська (завідувач відділу рисунка та живопису Косівського училища прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв); Дарія Басюк (завідувач кафедри туристичного та готельного бізнесу Київського національного університету харчових технологій, доктор економічних наук, професор); Віктор Ткаченко (завідувач НДС Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кандидат історичних наук, старший науковий співробітник); Леране Козакевич (менеджер проекту SDC «Збереження та просування культурних традицій та сучасного мистецтва корінного народу Криму – кримських татар») та інші. А також гості з Угорщини, Польщі, Білорусі, Вірменії.

У процесі дискусії та полеміки учасниками пленарного засідання сформовано та оголошено резолюцію Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації».

ТВОРЧІ ЛАБОРАТОРІЇ

Інноваційний формат конференції передбачав організацію творчих лабораторій з проведенням серії майстер-класів, відкритих лекцій та презентацій виробів художників, майстрів народної творчості. Регіональне представництво засвідчили гості конференції від заходу до сходу України.

Важливим аспектом роботи наукового заходу була презентація надбань Національного списку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них: косівська кераміка як традиційне ремесло Карпатського регіону, кролевецькі ткані рушники та пісенна традиція с. Лука Києво-Святошинського району Київської області.

Багатогранним різнобарв’ям красувалися вироби майстрів Івано-Франківщини на виставці-презентації. Витонченість форм, геометрична точність малюнків, вишуканість орнаментів вабили око всіх присутніх. У гостей і студентів, що брали участь у роботі творчих лабораторій, була нагода послухати міні-презентації про технологію виготовлення виробів косівської кераміки від кандидата мистецтвознавства, професора кафедри прикладного та декоративного мистецтва Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Марії Гринюк і завідувача відділу рисунка та живопису Косівського училища прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, майстра косівської кераміки Михайла Сусака.

Директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда», кандидат сільськогосподарських наук Василь Лосюк спільно з ткалею-ліжникаркою Ганною Копильчук фахово продемонстрували особливості технологічного процесу, що застосовується при виготовленні ліжників і розповіли про Яворівський центр ліжникарства як споконвічне джерело багатогранної культурної спадщини гуцулів.

Витонченим багатоголоссям, автентикою вокальної виконавської майстерності супроводжувався майстер-клас з поліфонічного співу Народного фольклорного колективу «Червона калина» із с. Лука Києво-Святошинського району Київської області. Шановане жіноцтво у своєму активному репертуарі має близько 300 пісень та в цілому зафіксованих 335!

Презентацію виробів майстрів кролевецького художнього ткацтва продемонструвала зберігач фондів Музею кролевецького ткацтва Сумської області Ірина Пурига. Вона наголосила на особливому сакральному магнетизмі червоно-білих кольорів ткацьких виробів, розповіла про історичні віхи розвитку традиційного народного промислу українців Північно-Східного (Новгород-Сіверського) Полісся XVIІ – XXI століть та сучасні аспекти фестивального руху на Кролевеччині.

Практична цінність інноваційного формату конференції-фестивалю полягає в тому, щоб не лише поширювати знання про наявні елементи Національного списку нематеріальної культурної спадщини України, а й надавати інформаційну підтримку творчим колективам, майстрам, які прагнуть увійти до Національного списку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Майстер-клас з демонстрації обряду приготування «крупки» провів фольклорний ансамбль «Затишок» Центру дозвілля с. Мостове Андрушівського району Житомирської області. Із давніх-давен і донині ця страва є гастрономічною родзинкою краю. Технологія її приготування відома лише жителям с. Мостове. Нині клопотанням відділу культури Андрушівської райдержадміністрації проводиться організаційна робота по занесенню технології виготовлення «крупки» до Національного списку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Захоплюючим став майстер-клас від Олесі Вакуленко – художника, графічного дизайнера, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України з Харкова. Студенти та гості заходу змогли ознайомитися з українською традиційною технікою вирізання орнаментів із паперу «витинанка» та креативно попрацювати з відтінками кольорів під час створення патріотичної розмальовки «Український міфосвіт».

Неповторністю автентики заворожували погляд присутніх вироби, які представила Леране Козакевич – менеджер проекту SDC Громадської організації «АЛЕМ»: клаптикове орнаментальне панно та святкові етнічні костюми кримських татар.

Домінантною окрасою роботи творчих лабораторій була українська пісня в майстерному виконанні аматорських художніх колективів, що прибули на Конференцію. Її виконанням супроводжувались всі майстер-класи та творчі зустрічі, створюючи загальну гармонію єднання багатонаціональної України.

ГАЛА-КОНЦЕРТ

Культурну спадщину свого народу обов’язково потрібно цінувати, берегти і примножувати. Цьому неодмінно сприяє Університет культури, що дарує світові талановитих людей мистецтва. Тому недаремно саме КНУКіМ відкрив свої обійми для колег-науковців, аспірантів, студентів, які досліджують актуальні проблеми туристичної галузі, культурології, філософії, фольклористики, мистецтвознавства, музеєзнавства, педагогіки, психології та економіки, фольклорних колективів та майстрів. Адже фольклор – це душа українського народу. Прочитавши пісні, думи, легенди чи перекази, можна з легкістю зрозуміти минулі часи: що відбувалось, коли і за яких обставин. Український фольклор настільки багатогранний та різножанровий, що можна лише уявити, як багато пісень та балад не дійшли до нашого часу. Проте збережені матеріали стають дедалі актуальнішими. І недаремно зараз в Україні, у нелегкий для всіх час, відроджують першопочатки фольклорної спадщини.

На гала-концерті були представлені найкращі фольклорні колективи, запальні танці, колотні пісні та дизайнерський показ національних суконь.

Автор сценаріюІрина Вакуленко.

Режисер заходу – Іван Володимирович Соколенко.

УЧАСНИКИ ГАЛА-КОНЦЕРТУ:

Ансамбль народного танцю «Київ» КНУКіМ, (художній керівник – завідувач Кафедри народної хореографії, кандидат педагогічних наук, професор Ірина Гутник); Український народний хор ім. С. Павлюченка Кафедри народнопісенного та хорового мистецтва (художній керівник і головний диригент, кандидат мистецтвознавства, професор Олена Скопцова); Лаура Григорян з танцем «Вірменочки» (художній керівник ансамблю «Відродження» Київської вірменської громади Наталія Варданян); Народний аматорський ансамбль народної пісні «Серпанок» Андрушівського районного будинку культури (художній керівник Наталка Агапова); Народний аматорський вокальний ансамбль «Вербиченька» Гречкинського сільського будинку культури Кролевецького району Сумської області (художній керівник – Микола Возняк); Танцювальні номери від колективу ансамблю «Бадем» (художній керівник – Ельнара Халілова, кримські татари); Народний фольклорний колектив «Червона калина»; Вокальний ансамбль «Коралі» Факультету музичного мистецтва (художній керівник і головний диригент, кандидат мистецтвознавства, професор Олена Скопцова); Вокальний ансамбль «Ад-лібітум» Факультету музичного мистецтва (художній керівник і головний диригент, кандидат мистецтвознавства, професор Олена Скопцова).

Своєю неповторністю зачарувала колекція авторських суконь майстрині Олесі Вакуленко – художниці, графічного дизайнера, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, засновниці «Творча майстерня Лесі Вакуленко» (постановники дефіле – Анна Шастун та Валерії Ніколенко, студентки ФГРіТБ). Презентували колекційне вбрання чарівні студентки Факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу.

Враження глядачів та організаторів заходу:

«Україна має пишатись своїм нематеріальними здобутками, адже саме вони і є нашою своєрідною особливістю», – студенти ФРіШБ

«Конференція-фестиваль вдалася. Перші кроки зроблено. Попереду ще багато плідної роботи та співпраці», – Ілля Борисович Фетисов, український фольклорист, музикант, журналіст, громадський діяч, співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі».

«Сьогодні у стінах нашого вузу відбулась неймовірна подія – конференція-фестиваль. Я у захваті. Учасник мали можливість прослухати доповіді від унікальних спікерів, взяти участь у роботі творчих лабораторій, насолодитись українським фольклором. Цікаво те, що ми мали змогу поєднати наукову діяльність із творчою активністю», – Валерія Ушакова, студентка ФГРіТБ.

«Ще один цікавий день у КНУКіМ. Сьогодні ми мали змогу познайомитись з нематеріальною культурною спадщиною українського народу. Протягом дня відбувались цікаві зустрічі, заходи, творчі лабораторії. Неперевершеним було закінчення конференції-фестивалю – грандіозний гала-концерт. Нам є чим пишатись!» – Дмитро Михайлов, студент ФГРіТБ.

Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу висловлює щиру подяку в допомозі організації Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації» усім, хто зрозумів і підтримав у такій важливій інноваційній справі. А саме: керівництву університету, зокрема Михайлу Поплавському; Ларисі Цвєтковій (декану Факультету хореографічного мистецтва); Валентині Сінельніковій (заступнику декана Факультету музичного мистецтва з навчальної і навчально-виховної роботи); Олені Скаченко (завідувачу сектору методичної роботи Наукової бібліотеки КНУКіМ); Іванові Соколенку та креативній групі PlayStations (студентам ФРіШБ); технічним службам; активним і креативним студентам ФГРіТБ.

ДЕКАНАТ:

Адреса: Київ, вул. Є. Коновальця, 36 (каб.709)

Режим роботи: ПН. - ПТ.: 08:30 - 17:30

Тел.: +38 (044) 537-20-98

Моб.: +38 (096) 989-88-92

Моб.: +38 (093) 002-98-08

E-mail: fgritb@ukr.net

         

ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ:

Адреса: Київ, вул. Чигоріна, 20 (каб.12)

Режим роботи: ПН. - НД.: 08:00 - 20:00

Тел.: +38 (044) 285-44-03

Тел.: +38 (044) 285-43-86

Факс: +38 (044) 285-85-27

E-mail: abiturient@knukim.edu.ua

            

 
Карта (клацніть для збільшення)

Copyright © 2017 ФГРіТБ КНУКіМ