Дім невтішної вдови

Наші студенти ФГРІТБ помітили, що більшість маєтків на Липках мають власні імена, що свідчить про любов та повагу киян до них. Будинок на Лютеранській, 23 не став винятком. Завдяки виразному жіночому обличчю-маскарону, яке прикрашає його фасад, він отримав назву "Дім невтішної вдови". Сльози це дощ, який скрапує по її обличчю під час негоди. Ну а вдовиним статусом будинок завдячує похмурому кольору блоків штучного каменю, яким декоровано фасад.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Спочатку на цій садибі (1882 рік) було зведено одноповерховий місткий дерев'яний будинок на вісім кімнат. Крім будинку тут також були стайня, каретна, льодовня та льох. У 1905 році садибу придбав купець 2-ї гільдії Сергій Олександрович Аршавський. Саме на його замовлення за проектом відомого архітектора Едуарда Брадтмана у 1908 році й було побудовано знайомий нам усім будинок. Стилізована монограма замовника АС і донині прикрашає маєток.

ЯК БУЛО

На першому поверсі розміщувалися 10 кімнат, буфетна, передпокій, тепла веранда та коридор. Три кімнати були обклеєні шпалерами, інші – пофарбовані масляними фарбами. У двох кімнатах були дубові панелі, а в одній – з липи. Опалення в будинку було водяне.

Планування та оздоблення другого поверху було таким же. Парадні сходи – з мармуру, чорні – з граніту. Крім маєтку у садибі звели двоповерхові служби, в яких розміщувалися гараж для автомобіля, комори, кімната для водія та кімната для двірника. Окремо були розташовані дров'яний та вугільний склади.

ТРОХИ РАДЯНЩИНИ

Як водиться, у 1918 році більшовики будинок реквізували та передали його "трудящимся". А точніше тим, хто ними керував. І якщо спочатку там перебували різні установи, то пізніше будинок переобладнали під високих посадовців – щоб вони мали змогу перепочити після трудів праведних. І треба сказати, що нові господарі використовували його на повну.

Наприклад, Петро Шелест (перший секретар ЦК КП України у 1963-1972 роках) облаштував у підвалі сауну. Сюди ж до нього приходила персональна масажистка, якій Шелест, віддаючи належне її талантам, виділив окрему квартиру у будинку ЦК.

ТРОХИ ПОСТРАДЯНЩИНИ

Традиції – то святе. І хоча масажисток сюди вже не приводили (хоча хто зна?), проте в більярд грати приходили. Особливо полюбляв поганяти шари другий президент України Леонід Кучма. Проте здебільшого будівлю використовували як такий собі готель для "поважних" гостей.

СЬОГОДЕННЯ

На першому поверсі зберігся автентичний комин. Розкішні люстри, ліпнина на стелі та металеві ковані бильця – теж із тих часів. Усе інше – новітнє (остання реконструкція проводилась у 1997 році).

Колись у внутрішньому дворі був невеличкий ошатний фруктовий сад та квітник, від якого майже нічого не залишилося. Проте зберігся фонтан, обкладений жахливою радянською плиткою, що не завадило би реставрувати.